-
1 намазать масло на хлеб
vgener. Butter aufs Brot schmierenУниверсальный русско-немецкий словарь > намазать масло на хлеб
-
2 намазать масло на хлеб
vgener. apsmērēt maizi ar sviestu, uzsmērēt sviestu uz maizes, uzziest sviestu uz maizes -
3 намазать
намазатьсов, намазывать несов ἀλείφω, πασσαλείβω:\намазать хлеб маслом, \намазать масло на хлеб ἀλείφω τό ψωμί μέ βούτυ-ρο[ν]· \намазать мазью πασσαλείβω μέ ἀλοιφή. -
4 намазать
-ажу, -ажешьρ.σ.μ.1. αλείφω•-хлеб маслом αλείφω το ψωμί με βούτυρο•
намазать масло на хлеб αλείφω το ψωμί με βούτυρο.
|| βάφω•намазать губы, щёки βάφω τα χείλη, τα μαγουλά.
2. λερώνω, λεκιάζω.3. κακογράφω, κακοφτιάχνω.αλείφομαι. -
5 намазать
I (намажу, намажешь), сов. что, чего щыхуэн, тецIэлэн; намазать масло на хлеб щIакхъуэм тхъуцIынэ тецIэлъын; намазать пол мастикой унэ лъэгум мастикэ щыхуэн -
6 намазать
сов.1. что чем щыцIэлын, щыфэннамазать масло на хлеб хьалыгъум тхъу щыфэн2. разг. (испачкать) упцIэпIын3. что и без доп., разг. (плохо нарисовать) уцIэлын (дэеу сурэт шIын) -
7 масло
[máslo] n.1.2)растительное масло — olio (m.)
3) (pl. масла):4) olio (m.) ( per pittura)2.◆маслом по сердцу: твои слова мне как маслом по сердцу — le tue parole sono musica per le mie orecchie
масленое масло — (colloq.) tautologia
3.◇ -
8 Масло
- oleum (растительное); butyrum (животное);• подливать масла в огонь - oleum addere camino;
• масло конопляное - oleum cannabinum;
• масло миндальное - oleum amygdalinum;
• масло ореховое - oleum nuceum;
• масло льняное - oleum lineum;
• масло розовое - rosaceum oleum;
• масло свежее - oleum musteum; масло лимонное - oleum citri;
• намазать на хлеб масло - panem butyro illinere; маслянистый - oleosus; butyraceus;
-
9 намазывать
намазать (вн. тв.; вн. на вн.)намазать хлеб маслом, намазать масло на хлеб — spread* bread with butter, butter bread
намазать губы — put* lipstick on
-
10 spalmare
v.t. (anche spalmarsi)намазывать (накладывать) на + acc., + strum. -
11 apsmērēt maizi ar sviestu
гл.общ. намазать масло на хлеб, намазать хлеб маслом -
12 uzsmērēt sviestu uz maizes
гл.общ. намазать масло на хлеб, намазать хлеб маслом -
13 uzziest sviestu uz maizes
гл.общ. намазать масло на хлеб, намазать хлеб маслом -
14 Butter aufs Brot schmieren
сущ.общ. намазать масло на хлеб, намазывать хлеб маслом, помазать хлеб масломУниверсальный немецко-русский словарь > Butter aufs Brot schmieren
-
15 schmieren
1. vt1) смазывать, мазать; намазывать; промазывать, вмазыватьeine Salbe auf die Wunde schmieren — разг. пролить бальзам на раны ( на душу)2) разг. подкупать; давать взятку (кому-л.), подмазывать (кого-л.); карт. давать партнёру возможность брать крупные взяткиsich schmieren lassen — брать взяткиer hat ihn geschmiert — он подмазал его, он сунул ему3) пачкать, маратьeinen Roman schmieren — пренебр. состряпать ( накатать) (плохой) роман••Wein schmieren — разг. фальсифицировать вино (разбавляя хорошее вино плохим)j-m den Buckel schmieren, j-m eine schmieren — разг. поколотить, отлупить, проучить кого-л.j-m Honig ( Brei) ums Maul ( um den Mund, um den Bart) schmieren — разг. льстить кому-л.man schmiert das nicht jedem aufs Butterbrot( aufs Brot, auf die Semmel) — разг. этого не скажешь ( не следует говорить) всем и каждому ( первому встречному)dir muß man alles erst ins Maul schmieren — разг. тебе всё надо сначала разжевать и в рот положитьwer gut schmiert, der fährt gut — посл. не подмажешь, не поедешь2. viпачкаться, грязнитьdie Tinte schmiert — чернила пачкаютder Schüler schmiert fürchterlich — ученик пишет страшно грязно -
16 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
17 stendere
pass. rem. io stesi, tu stendesti; part. pass. steso1) вытягивать, протягивать••stendere la mano — стоять с протянутой рукой, просить милостыню
2) уложить, положить3) сбить с ног4) развернуть, разложить5) вывесить, развесить6) намазывать, размазывать7) написать, составить* * *гл.1) общ. вытягивать, излагать в письменном виде, мазать, расстилать, протягивать, развешивать, раскладывать2) мор. отдавать концы3) фин. составить -
18 spread
spred
1. сущ.
1) а) распространение б) растяжение, расширение
2) простор, пространство;
простирание;
протяженность Syn: expanse
3) то, что можно размазать или растянуть на долгое время а) мажущиеся, пастообразные продукты (джем, паштет, масло и т. п.) б) разг. обильное угощение, пир горой в) покрывало;
скатерть
4) а) газетный разворот б) газетный материал, публикация (длиной в несколько газетных столбцов)
5) размах (крыльев и т. п.), растяжка( в спорте), диапазон
6) амер.;
экон. разница, разрыв (между ценами, курсами, издержками и т. п.)
2. гл.
1) развертывать(ся) ;
раскидывать(ся) ;
простирать(ся) ;
расстилать(ся) A broad plain spreads before us. ≈ Перед нами расстилается широкая равнина. The peacock spreads its tail. ≈ Павлин распускает хвост. The river here spreads to a width of half a mile. ≈ Ширина реки в этом месте достигает полумили.
2) разносить(ся), распространять(ся) to spread smth. evenly ≈ равномерно распределить что-л. to spread paint evenly ≈ равномерно распределить краску, покрасить равномерным слоем to spread quickly ≈ быстро распространять(ся) to spread unchecked ≈ беспрепятственно распространять(ся) The epidemic spread unchecked. ≈ Эпидемия быстро распространилась. to spread to ≈ распространяться на The epidemic spread to neighboring countries. ≈ Эпидемия распространилась на соседние страны. The fire spread from the factory to the house nearby. ≈ Огонь перекинулся с фабрики на соседний дом. Syn: blaze abroad, bruit
2., circulate, distribute, noise
2.
1), propagate, rumour
2., spread
2.
2) Ant: accumulate, destroy, gather
3) распространять, распространяться по поверхности чего-л. а) покрывать, усеивать, устилать The meadow was covered spread with forget-me-nots. ≈ Луг был усеян незабудками. б) размазывать(ся) ;
намазывать(ся) to spread jam on crackers ≈ намазать крекеры вареньем
4) а) продолжаться;
длиться б) продлевать His studies at the University spred over five years. ≈ Его обучение в университете продолжалось более пяти лет.
5) амер. записывать
6) тех. вытягивать, расплющивать, растягивать, расширять ∙ spread oneself spread out spread over распространение;
рост, увеличение - the * of disease распространение болезни - the * of an elastic material растяжимость эластичного материала прибавка в весе - middle-age * не от котлет, а от лет протяженность, протяжение;
широта, размах - the birds' wings have a * of three feet крылья этих птиц имеют размах в три фута - the wide * of prairie (широкий) простор прерий (разговорное) накрытый стол (разговорное) пиршество, обильное угощение - to give a royal * to smb. угостить /принять/ кого-л. по-царски роскошь напоказ (американизм) паста, пастообразный продукт;
масло, джем, паштет и т. п. - cheese * (мягкий) плавленый сыр - herring * рубленая селедка покрывало;
скатерть;
простыня разворот (книги, газеты) газетный, журнальный и т. п. материал, данный на развороте (американизм) (коммерческое) разница, разрыв (между ценами, курсами и т. п.) (специальное) рассеивание( специальное) диапазон отклонений;
разброс - hand * (радиотехника) растягивание диапазона > * worker (сленг) рыночный торговец снадобьями, шарлатан распространять (по поверхности) ;
расстилать (тж. * out) - to * a cloth on a table расстилать скатерть на столе - to * (out) a carpet on the floor расстелить ковер на полу - to * manure over a field разбрасывать навоз по полю - to * hay to dry разбрасывать сено для просушки - a meadow * with daisies луг, усеянный маргаритками - a blanket was * on the sofa, the sofa was * with a blanket диван был покрыт одеялом раскладывать (тж. * out) - to * (out) a map on a table раскладывать карту на столе развертывать, раскрывать - to * a banner развернуть знамя - the bird * its wings птица расправила крылья - a peacock *s its tail павлин распускает хвост - the branches * themselves far and wide ветви раскинулись широко мазать, намазывать - to * butter on bread, to * bread with butter намазывать масло на хлеб, мазать хлеб маслом мазаться, намазываться - margarine *s easily маргарин намазывается легко - the paint *s well краска ложится хорошо распределять, укладывать бетонную смесь (тж. to * concrete) простирать, протягивать - to * one's hands to the fire протянуть руки к огню распространяться, простираться - on every side *s a desert по обе стороны простирается пустыня - the rash is *ing all over his body сыпь распространяется у него по всему телу - this forest *s for many miles этот лес тянется на много миль - the town *s along the river bank город тянется по берегу реки разносить, распространять - to * knowledge распространять знания - to * rumours распускать слухи - flies * disease мухи разносят болезни - his name * fear in every quarter имя его повсюду сеяло ужас - flowers *ing their fragrance цветы, льющие аромат - the news is already * all over the town это известие уже разнесли по всему городу распространяться, получать распространение - this news will * like wildfire эта новость моментально разнесется повсюду - the fire * quickly пожар быстро распространился - the strike is *ing to other groups of industrial workers забастовка постепенно охватывает и другие группы промышленных рабочих давать рассрочку;
отсрочить (платеж и т. п.;
тж. * over) - to * the cost of medical care платить в рассрочку за медицинское обслуживание - to * the payments over a six-month period растянуть платежи на шесть месяцев - repayments can be * over for two years выплата долга может быть рассрочена на два года накрывать( на стол) - the table was * for supper стол был накрыт для ужина (американизм) подавать, сервировать - to * the afternoon tea подать днем чай растягивать, тянуть - to * work растягивать работу затягиваться, растягиваться - the grammar lectures * over into the next term лекции по грамматике продолжались и в следующем семестре (специальное) растягивать работу путем сокращения рабочих дней и часов( для борьбы с безработицей) (техническое) растягивать, расширять;
вытягивать, расплющивать, расклепывать, разводить (шплинт) разводить, раздвигать (рельсы и т. п.) > to * oneself стараться понравиться;
"выставляться";
лезть вон из кожи;
(сленг) оказывать хороший прием;
угощать на славу;
ораторствовать, распространяться > they * themselves to entertain their guests они ничего не пожалели для приема гостей > to * oneself thin разбрасываться, не сосредоточиваться на чем-л. одном;
браться за все и ничего не доводить до конца > to * the opponent defence( спортивное) рассредоточить защиту противника > to * one's net for smb. расставить сети кому-л. > to * it on thick преувеличивать;
хватить через край > to take a hammer to * a plaster браться за дело с неподходящими средствами bear ~ бирж. опционная стратегия для использования падения конъюнктуры ~ out развертывать(ся) ;
to spread out a map разложить карту;
to spread out one's legs вытянуть ноги;
the branches spread out like a fan ветви расходятся веером to ~ a sail поднять парус;
a broad plain spreads before us перед нами расстилается широкая равнина butterfly ~ бирж. спред "бабочка" для опциона "колл" buy a ~ бирж. покупать маржу buy a ~ бирж. покупать спред calendar ~ бирж. календарный спред centre ~ полигр. объявление, отпечатанное на развороте издания ~ продолжаться;
продлевать;
the course of lectures spreads over a year курс лекций продолжается год double-page ~ инф. двухстраничный разворот ~ распространять(ся), разносить(ся) ;
the fire spread from the factory to the house nearby огонь перекинулся с фабрики на соседний дом gross ~ бирж. брутто-спред gross ~ бирж. разница между ценой предложения новых ценных бумаг и ценой, которую заплатили эмитенту андеррайтеры ~ разг. обильное угощение, пир горой;
he gave us no end of a spread он нас роскошно угостил interest ~ процентный спред interest ~ разница между средними ставками процента по активам и пассивам to ~ manure over a field разбрасывать навоз по полю;
a meadow spread with daisies луг, усеянный маргаритками official ~ официальная разница между курсами official ~ официальная разница между ставками official ~ официальная разница между ценами ~ размазывать(ся) ;
намазывать(ся) ;
to spread butter on bread намазать хлеб маслом;
the paint spreads well краска хорошо ложится the peacock spreads its tail павлин распускает хвост;
the river here spreads to a width of half a mile ширина реки в этом месте достигает полумили portfolio ~ распределение портфеля ценных бумаг random ~ случайный разброс the peacock spreads its tail павлин распускает хвост;
the river here spreads to a width of half a mile ширина реки в этом месте достигает полумили spread давать рассрочку ~ двойной опцион, стеллаж ~ двойной опцион ~ диапазон отклонений ~ амер. записывать;
to spread on the records внести в записи ~ материал или объявление (длиной в несколько газетных столбцов) ~ разг. обильное угощение, пир горой;
he gave us no end of a spread он нас роскошно угостил ~ пастообразные продукты (джем, паштет, масло и т. п.) ~ покрывало;
скатерть ~ покрывать, устилать, усеивать;
to spread the table накрывать на стол;
to spread a carpet on the floor расстилать ковер на полу ~ продолжаться;
продлевать;
the course of lectures spreads over a year курс лекций продолжается год ~ протяжение, пространство;
простирание;
протяженность;
a wide spread of country широкий простор ~ разброс точек на графике ~ разворот газеты ~ (~) развертывать(ся) ;
раскидывать(ся) ;
простирать(ся) ;
расстилать(ся) ;
to spread a banner развернуть знамя ~ различие между процентными ставками, по которым банк получает средства и по которым выдает их заемщикам ~ размазывать(ся) ;
намазывать(ся) ;
to spread butter on bread намазать хлеб маслом;
the paint spreads well краска хорошо ложится ~ размах (крыльев и т. п.) ~ разница, разрыв (между ценами, курсами и т.п.) ~ амер. эк. разница, разрыв (между ценами, курсами, издержками и т. п.) ~ разница между курсами ~ разница между ставками ~ разница между ценами ~ распределять ~ распространение;
the spread of learning распространение знаний ~ распространять(ся), разносить(ся) ;
the fire spread from the factory to the house nearby огонь перекинулся с фабрики на соседний дом ~ рассеивание ~ рассрочивать платеж ~ тех. растягивать, расширять, вытягивать, расплющивать ~ растягивать работу путем сокращения рабочих дней ~ расширение, растяжение ~ спред ~ уровень диверсификации инвестиционного портфеля ~ фондовая арбитражная сделка ~ (~) развертывать(ся) ;
раскидывать(ся) ;
простирать(ся) ;
расстилать(ся) ;
to spread a banner развернуть знамя ~ покрывать, устилать, усеивать;
to spread the table накрывать на стол;
to spread a carpet on the floor расстилать ковер на полу to ~ a sail поднять парус;
a broad plain spreads before us перед нами расстилается широкая равнина ~ размазывать(ся) ;
намазывать(ся) ;
to spread butter on bread намазать хлеб маслом;
the paint spreads well краска хорошо ложится ~ in values разброс значений to ~ manure over a field разбрасывать навоз по полю;
a meadow spread with daisies луг, усеянный маргаритками ~ распространение;
the spread of learning распространение знаний ~ of portfolio уровень диверсификации инвестиционного портфеля ~ амер. записывать;
to spread on the records внести в записи to ~ one's hands to the fire протянуть руки к огню to ~ oneself дать волю собственному гостеприимству;
"выложиться" to ~ oneself разбрасываться (о спящем) to ~ oneself распространяться, разглагольствовать to ~ oneself разг. стараться понравиться, лезть вон из кожи 2~ out разбрасывать ~ out развертывать(ся) ;
to spread out a map разложить карту;
to spread out one's legs вытянуть ноги;
the branches spread out like a fan ветви расходятся веером ~ out развертывать(ся) ;
to spread out a map разложить карту;
to spread out one's legs вытянуть ноги;
the branches spread out like a fan ветви расходятся веером ~ out развертывать(ся) ;
to spread out a map разложить карту;
to spread out one's legs вытянуть ноги;
the branches spread out like a fan ветви расходятся веером to ~ rumours (disease) распространять слухи (болезнь) ~ покрывать, устилать, усеивать;
to spread the table накрывать на стол;
to spread a carpet on the floor расстилать ковер на полу two-page ~ полигр. разворот variable ~ переменная разница цен ~ протяжение, пространство;
простирание;
протяженность;
a wide spread of country широкий простор yield ~ разница в доходности различных типов ценных бумаг -
19 butter
ˈbʌtə
1. сущ.
1) масло;
маслянистое вещество to churn, cream, make butter ≈ сбивать масло to spread butter (on bread) ≈ намазывать масло на хлеб apple butter амер. ≈ яблочное повидло peanut butter ≈ ореховое масло, ореховая паста prune butter ≈ масло из чернослива salted butter ≈ соленое масло sweet butter ≈ сладкое масло whipped butter ≈ сбитое масло fresh butter ≈ свежее масло rancid butter ≈ прогорклое масло a pat, stick of butter ≈ кусочек сбитого масла, кружочек сбитого масла to fry in butter ≈ жарить на масле
2) разг. (грубая) лесть Syn: flattery
2. гл.
1) намазывать маслом;
маслить;
покрывать маслом
2) чрезмерно/грубо льстить Syn: butter up ∙ fine/kind/soft words butter no parsnips посл. ≈ соловья баснями не кормят масло - bread and * хлеб с маслом - cocoa * какао-масло - vegetable *s растительные масла - * churn маслобойка (американизм) повидло - apple * яблочное повидло (разговорное) грубая лесть;
низкопоклонство - to lay the * on грубо льстить > to look as if * wouldn't melt in one's mouth притворяться /прикидываться/ тихоней;
воды не замутит;
тише воды, ниже травы намазывать, смазывать маслом - to * a slice of bread намазать кусок хлеба маслом (разговорное) грубо льстить;
умасливать (тж. * up) > kind /soft, fine/ words * no parsnips из спасиба шубу не сошьешь;
соловья баснями не кормят > to know on which side one's bread is *ed знать свою выгоду, быть у себя на уме;
губа не дура бодливое животное станок для торцовки бревен butter разг. грубая лесть;
he looks as if butter would not melt in his mouth = словно и воды не замутит;
он только кажется тихоней ~ грубо льстить (часто butter up) ;
fine (или kind, soft) words butter no parsnips посл. = соловья баснями не кормят ~ масло ~ намазывать маслом ~ грубо льстить (часто butter up) ;
fine (или kind, soft) words butter no parsnips посл. = соловья баснями не кормят butter разг. грубая лесть;
he looks as if butter would not melt in his mouth = словно и воды не замутит;
он только кажется тихоней melted ~ топленое масло -
20 pomazać
глаг.• засаливать• марать• пачкать• помазать* * *poma|zać\pomazaćże, \pomazaćzany сов. 1. помазать, намазать;\pomazać chleb masłem намазать хлеб маслом (масло на хлеб);
2. запачкать, измазать;3. разг. исчертить, исчеркать+1. posmarować 2. pobrudzić 3. pogryzmolić
* * *pomaże, pomazany сов.1) пома́зать, нама́затьpomazać chleb masłem — нама́зать хлеб ма́слом (ма́сло на хлеб)
2) запа́чкать, изма́зать3) разг. исчерти́ть, исчерка́тьSyn:
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НАМАЗАТЬ — НАМАЗАТЬ, намажу, намажешь, совер. (к намазывать). 1. что чем. Покрыть что нибудь слоем чего нибудь (липкого, жидкого, густого). Намазать кусок хлеба маслом. || что на что. Положить слой чего нибудь (липкого, жидкого, густого) на что нибудь.… … Толковый словарь Ушакова
намазать — мажу, мажешь; св. 1. (нсв. также мазать). что (чем). Покрыть слоем чего л. жидкого, вязкого. Н. хлеб маслом. Н. пол мастикой. Н. лицо кремом. // Разг. Нанести слой косметики, грима и т.п.; накрасить. Н. губы. Н. щёки румянами. 2. что и чего на… … Энциклопедический словарь
намазать — ма/жу, ма/жешь; св. см. тж. намазывать, намазываться, намазывание, намазка 1) а) (нсв., также, ма/зать) ч … Словарь многих выражений
Хлеб, сливочное масло, ветчина, сыр, ананас. Нарезать все — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | | | | | … Энциклопедия кулинарных рецептов
Хлеб королевский. — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | | | | … Энциклопедия кулинарных рецептов
масло — а; ср. см. тж. маслице, масляный 1) а) мн.: масла/, ма/сел, масла/м (в зн. разные сорта; спец.) Жировое вещество, получаемое из молока домашних животных, из семян, цветов или плодов некоторых растений и из веществ минерального происхождения.… … Словарь многих выражений
масло — а; ср. 1. мн.: масла, масел, маслам (в зн. разные сорта; спец.). Жировое вещество, получаемое из молока домашних животных, из семян, цветов или плодов некоторых растений и из веществ минерального происхождения. Подсолнечное, кукурузное м. Жарить… … Энциклопедический словарь
Размягченное сливочное масло растереть добела, смешать со — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели) … Энциклопедия кулинарных рецептов
Ломтики хлеба намазать маслом с одной стороны. Между двумя — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления … Энциклопедия кулинарных рецептов
Поджаренные круглые ломтики белого хлеба намазать сливочным — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | … Энциклопедия кулинарных рецептов
Английский хлеб (Кекс). — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Крендели): | | | | | | | | | | | | | | | | | | … Энциклопедия кулинарных рецептов